Битва за кухню

Коли хлопець з дівчиною починають жити разом, вести побут, то обов’язково зачіпаються питання готування. Я просто заздрила дівчатам у кого невибагливі чоловіки. Мій – не такий!

Коли ми починали жити, я була молода, готувати складні страви не вміла. Так, макарони і яєчню. Салати могла і красиво фрукти нарізати. А він навчався в кулінарному училищі, правда з третього курсу пішов в армію, але вмів готувати. Брат у нього взагалі як то технолог харчової А свекровка працювала в пекарні, як казала моя старша дочка “пирогистом” . Ще бабуся чоловіка є, але краще бабусі апріорі ніхто не приготує. Розумієте розміри і підготовку противника?

Слава богу, свекровка у мене золота виявилася, взагалі до мене не лізла. Брат його теж жив далеко, зустрічаємося рідко, по святах. За чутками, його дружина не готує. Від слова зовсім.

А от з чоловіком довелося повоювати. Хоча він мене навчив і супи і м’ясо готувати. Згадується кілька кумедних випадків)))

Посмажила я як то оладки. Як моя мама. А чоловік питає:

-Що це?

-Оладки.

-Це не оладки, а маленькі млинці.

Тому що вони тоненькі! А бабуся у нього смажить пишні, значить, тоненьких в природі не існує, на його думку. 10 років живемо, він їх так і називає. Їсть, не відмовляється. Тільки пачками. Рот великий

Моя мама коли варить макарони додає соняшникову олію, щоб не злиплися. До речі, я працювала посудомийкою в кафе, там теж в макарони додавали саме соняшникову олію. А у чоловіка в родині додають хороший такий шматок маргарину! Я взагалі не могла їсти макарони. Думала звикну. Не вийшло, тепер у нас вдома взагалі немає маргарину. Хто молодець? Я молодець!

Літо. Сидимо вдома, треба щось готувати. Спека, все лінь. Кажу:

– Давай окрошку приготуємо?

– Ну, нееет! Це ж біляші смажити треба!

В моїй голові: ЧЕ? ЯКИЙ ЗВ’ЯЗОК?

Виявилося потім, що це сімейна традиція))) На всю сім’ю робилася каструля віконця і каструля біляшів))) Ну раз традиція, доводиться дотримуватися)))

Начебто стільки років пройшло, притерлися, він на кухню тепер не лізе. Він тепер Король казана в нашому саду))) Тільки от з яєчнею так і воюємо, він любить запечений жовток, а я люблю рідкий, що б хлібцем туди вмочувати!